Всім привіт, раді повідомити Вас про новинки та поновлення товарів в нашому магазині Зустрічайте  свіженьке надходження та що нового з'явилось в нашому магазині :)Поспішіть, ігри чудові та на всі смаки, встигніть купити першими :)..

ОГЛЯД KAHUNA Kahuna — це гра на полінезійську тематику з контролем територій, яка складається з 3 раундів. Дія відбувається на архіпелазі, що складається з 12 островів, і ви боретеся за контроль над більшою кількістю островів, ніж ваш супротивник. Кожен острів з’єднаний між собою від 3 до 6 мостами. Гравці отримують контроль над островом, володіючи більшістю його мостів. Отримання більшості контролю над островом призводить до того, що всі мости ваших супротивників на цьому острові будуть зруйновані. ПІДГОТОВКА ДО ГРИ Щоб розпочати гру, кожному гравцеві роздають 3 карти (ліміт руки 5 карток). Додаткові 3 карти кладуть на стіл сорочкою вгору, а решта карт утворять стопку для розіграшу. ІГРОВИЙ ПРОЦЕС У свій хід кожен гравець розіграє стільки карт, скільки забажає, причому кожна карта ілюструє окремий острів у ланцюжку. Вони помістять жетон моста, що з’єднує цей острів з іншим. Мости також можна знищити, зігравши 2 карти з одного острова або 2 карти, що з’єднують міст, який вони хочуть зруйнувати. Потім гравець витягує одну з відкритих карт або картку з верху колоди, щоб вказати, що його хід завершено. Наприкінці першого раунду гравець із найбільшою кількістю островів отримує 1 бал. Наприкінці раунду 2 гравець із найбільшою кількістю островів отримує 2 бали. Нарешті, наприкінці раунду 3, гравець із найбільшою кількістю островів віднімає кількість островів гравця-супротивника зі своєї кількості та додає це число до загальної кількості очок. Перемагає гравець з найбільшою кількістю балів.ЩО МЕНІ СПОДОБАЛОСЬ В KAHUNA Спершу поговоримо про якість. Коробка міцна, яскрава та з гарною компактною квадратною коробкою, якою відомі багато ігор Kosmos. Вкладиш тримає все щільно і міцно. Кожен гравець отримує набір міцних дерев’яних фігур чорного або білого кольору (25 жетонів мосту та 10 жетонів більшості). Деталі міцні і повинні витримати багато ігор. Всього 24 картки з приємним матовим покриттям і товсті, які не важко перетасувати. Нарешті,..

ОГЛЯД ГРИ DICE BAZAAR Dice Bazaar є візуальним задоволенням. Наповнений чудовими кольорами, дружніми формами та персонажами, а також кубиками...багато-багато кубиків. У Dice Bazaar гравці змагаються за купівлю продуктів у продавця, кидаючи кубики та зіставляючи свої значення з відповідними кубиками під кожним продуктом. Продукти, знайдені на базарі, це спеції, чайники, кераміка та дорогоцінні камені. На кожній картці продукту відображається кількість балів і спеціальна здатність, яку гравці можуть «витратити» під час наступного ходу. Сума балів кожної картки приблизно дорівнює тому, наскільки складно її придбати. Спеції вимагають лише 2 відповідних кубиків, а дорогоцінні камені — 5. ЯК ГРАТИ В DICE BAZAAR  Гравці кидають кубики свого кольору на початку свого ходу та можуть або придбати продукт, зіставивши правильну кількість (і грані) кубиків, або «відклавши» кубики на полі для використання в наступному ході . Коли картку продукту придбано, гравець візьме цю картку, а потім перекине всі кубики, знайдені під цим продуктом. Кубики, раніше відкладені суперниками, які більше не відповідають новим кубикам торговця, слід видалити. Кожна картка продукту має спеціальну здатність, яку можна активувати, скинувши цю картку, і це бали. Ця здатність дає вам змогу змінити обличчя будь-якого вже кинутого кубика та розмістити його на картці продукту з наступним найвищим значенням. Таким чином, витративши карту 1 очко, отриману за купівлю картки прянощів, ви зможете встановити будь-яке значення одного зі своїх кубиків і помістити його під чайник. Витрачаючи картку чайника, ви можете встановити кубик на будь-яке значення та розмістити його під карткою гончарного продукту тощо. Гра закінчується, коли будь-які два продукти повністю розпродані на Базарі. Гравці підсумовують загальні бали своїх карток продуктів, що залишилися, і виграє той, хто набере найбільше очок.ЩО МЕНІ СПОДОБАЛОСЬ В DICE BAZAAR Художня складова просто прекрасна, а кольори чудові..

“ХАННННННННН!!!!” Це один із моїх улюблених моментів із мого улюбленого фільму «Зоряний шлях», «Зоряний шлях 2: Гнів Хана»; Кірк (Вільям Шатнер) вискалює зуби і кричить з містка «Ентерпрайза» на свого давнього ворога Хана Нуніен Сінгха (Рікардо Монталбан, який, на жаль, не номінований на «Оскар» за свою роботу тут). Підлітком, я був зависав днями за переглядом «Зоряного шляху». Ви знаєте, хто ще є фанатом Star Trek? Пітер Б. Хоффгаард, дизайнер нової гри CGE Starship Captains. Від обкладинки до полей гравців, схожих на Enterprise, до пасхалок, таких як місія під назвою «Roddenberries», все про Starship Captains кричить «грайте в це, якщо вам подобається Star Trek». Як наркоман, я був у захваті від партій в цю гру.МІСТОК Starship Captains дає гравцям контроль над кораблями, схожими на Enterprise, які працюють разом у фракції, відомій як Кооператив (частково тому, що я припускаю, що «Федерація» була захоплена!). Нещодавно отримавши звання капітана, кожен гравець керує невеликою командою спеціалістів з усього всесвіту. Ці спеціалісти є вашими працівниками, і ви розмістите їх у різних відділах вашого корабля та вашої технічної ради для виконання дій. (Однак я не буду називати це грою з розміщення робітників, оскільки ці місця доступні для всіх гравців на їхніх різних кораблях, а потім місця звільняються в кінці кожного ходу.) Ваші працівники — кадети (сірі фігурки, які представляють некваліфікованих працівників, здатних виконувати ремонтні роботи лише після першого найму) і прапорщики. Прапори спеціалізуються за кольором: червоні прапори управляють кораблем, жовті прапори координують системи озброєння, а сині прапори є вашими технічними експертами. Спільне головне поле Starship Captains представляє галактику з дещо більшим вибором місць на полі, призначеній лише для чотирьох гравців. (Зворотний бік призначений для 1-3 гравців.) Використовуючи одного члена екіпажу для виконання дії, кожен хід дозволяє гравцям активувати відділ (відомий..

 З грою я познайомився ще до локалізації, завдяки другові, що любить новинки. Тоді гра здалася приємною, нагадала віддалено «Сезони», але надто швидко це скінчилось. У результаті гра залишила мене без вражень. Далі локалізація, приємна ціна, попереднє замовлення. Поки все це йшло, ми вже грали з першим допом. І я починав ставитися до гри все гірше. Дикий рандом виходу карток без драфта, хаос від 4-х гравців, нічого не зрозуміло, і вже хтось оголошує 10 очок, кінець. У результаті отримав уже свою українську коробочку, зіграв пару партій і все одно не те, але було краще, тому що партії були на трьох. Гра, як і раніше, здавалася безконтрольною, надмірно короткою, якщо комусь зайшла карта краще, то без можливості відігратися. Коробка пішла на полицю в очікуванні кращої долі. І ось сіли ми з дівчиною зіграти в дуелі… Зіграли, перечитав правила та знайшов диво-режим до двох перемог. Зіграли ще — і очі спалахнули. Ви граєте на тих самих компонентах другу партію, а можливо і третю. І все це одна повноцінна партія. Тут ми зрозуміли, що гра нам заходить і ми хочемо її зіграти (так-так, ми любимо грати десятки разів в ту саму коробку). Саме виходили допи. Накупили допів та віддали коробку пограти друзям.  І ось минуло півроку, настала довгоочікувана відпустка і рішення, що взяти з собою, вказало на таку заповітну коробочку. По суті, ми зіграли 6 партій до двох перемог, це приблизно 20–22 партії за 10 днів. Можливо, не граючи в гру, ви зовсім нічого не зрозумієте з мого враження-думки. Тезово: це дуже кризова карткова гра-гонка, де ви буквально на 8 картах будуєте ресурсний двигун, маєте майже повну відкриту інформацію і плануєте гру на етапі підготовки. Гра має надзвичайну реграбельність:  64 карти артефактів, з яких на партію виходять 16;  18 монументів, з яких виходять лише 7;  18 місць сили, з яких виходять 4;  додамо до цього 18 унікальних магів (є безумовно корисні, є ситуативні). Єдиний хоумрул, який..

 На дворі 31 тисячоліття. Завдяки богоподібному Імператору Людства та його подібних напівбогам клонам-синам примархам людство поширилося по галактиці під час Великого хрестового походу. Їхня мета — об'єднати всіх людей під прапорами Імперіума. Через деякий час імператор вирішує повернутися на Терру (Землю) і призначає новим главою Хрестового походу свого улюбленого сина Хоруса. Однак після того, як свіжопризначеного «Магістра війни» тяжко поранили у битві, він піддається спокусі Хаосу. Хаос переконує Хоруса, що його батько кинув похід заради того, щоб перетворитися на бога. Хорус у союзі з частиною примархів і з силами Хаосу повертається на Терру, маючи намір скинути Імператора і стати правителем Імперіума. Брат іде на брата... Дія гри «Horus Heresy» починається у той момент, коли Хорус та його війська прибувають на орбіту Терри. Перед вами дуельний варгейм із зав'язаними на карти механіками від Fantasy Flight Games. Для перемоги гравець за Імперіум повинен або вбити Хоруса, або взяти під контроль усі чотири космопорти, або протриматися до того моменту, коли трек ініціативи дійде позначки «Перемога імперців». Гравець за зрадників перемагає або вбивством імператора, або взяттям під контроль усіх чотирьох космопортів. На вигляд гра просто шикарна. Пластикові мініатюри на підставках, що знімаються (які також служать позначенням їх рангу — від 1 до 4) відображають різноманітні юніти: танки, демонічні орди, космодесантників, космодесантників Хаосу і т. д. Крім того, у обох сторін є герої — лідери ігри. Їх, на жаль, представляють картонки на кшталт тих, що у «Жаху Аркгема». Було б чудово, якби ці богоподібні сутності височіли над іншими юнітами... ну та гаразд, невелика біда.  Ілюстрації та дизайн дуже атмосферні та водночас не перевантажені. Книга правил добре складена; особливо радує наявність відмінного глосарію, змісту та численних прикладів. Вона не ідеальна — у нас кілька разів виникали запитання, але неясних моментів дуже мало...

 До Кланку я відношусь неоднозначно. Коли я писав про нього раніше, моя думка варіювалася від "дружелюбний до новачків і продуманий гібрид з декбілдингом" до "механіки шиті білими нитками, забагато ходів витрачається". Я не грав у інші ігри серії: Clank! In! Space!, Кланк з легасі та доповнення. З ігор від цього автора Пола Деннена мене значно більше привабила Дюна: Імперія. Тому Clank! Catacombs нагадав мені возз'єднання зі старим другом - точніше, знайомим - який за цей час став набагато класнішим. Хоча, може, це я просто змінився. Вже через п'ять хвилин стало очевидно, що старий друг, як і раніше, трохи дивний і дивакуватий. Якщо ви грали в Кланк, то швидко освоїтесь; в основі своєї Clank! Catacombs практично та ж гра. Ви - злодій, що вломився в гробницю з метою вкрасти якнайбільше скарбів (благо у вас бездонний мішок), перш ніж місцевий дракон перетворить вас на просмажений сухар. Це гра про потайливе переміщення катакомбами ... ну, реалізоване досить абстрактно. Просто певні дії - наприклад, побиття скелета або біганина катакомбами - викликають шум, що додає в мішечок дракона відповідні кубики. Періодично ви тягнете з мішечка кілька кубиків і хтось може постраждати. Помалу рани накопичуються (благо, крім дракона в катакомбах, є й інші небезпеки). Деякі злодії успішно втікають із награбованим, іншим щастить менше. А дехто помирає біля самого виходу, що майже так само вигідно, як і втекти живим. Зрештою, навіщо вам ноги, якщо ви розбагатіли? У Кланку досить захоплюючі механіки: помісь випробуй-удачу з декбілдингом, яка може здатися дивною та рандомною, але водночас дуже затягує. На відміну від більшості декбілдерів, тут ваша колода хаотично роздмухується в міру знаходження супутників, скарбів, чарівних книг і всякого мотлоху, який ви прикупили на ринку просто тому, що була вільна дія, а робити більше не було чого. Способів чистити колоду дуже мало, тому сміттєві карти, з якими ви стартуєте, швидше за все залишаться з вами до кінця ваших..

 Примітка: я грав у чимало данжен-кроулерів, у тому числі в Descent 2, Imperial Assault, «Jaws of the Lion», Warhammer Quest, Silver Tower та Blackstone Fortress. Я вкладався в перший «Massive Darkness», але на столі вона з'являлася нечасто — гра здалася надто похмурою і повною фідлінгу, — тож зрештою я її продав. Мені сподобалися заплановані зміни в геймплеї та сеттингу сиквела, так що я вклався в «Massive Darkness: Hellscape» і нещодавно отримав коробку. ІГРОВИЙ ПРОЦЕС  Поки що я зіграв 3 місії, не рахуючи вступного сценарію: першу з 2 персонажами, другу і третю — з 3. Я випробував 4 класи з 6 базових (розбійника, паладина, чарівника та берсерка). Гра складається з ланцюжка самостійних сценаріїв, трохи пов'язаних сюжетом. Між сценаріями прокачування не зберігається (правда, додаток Heavenfall додає режим кампанії, але я його поки що не випробував). Карта будується із двосторонніх тайлів; в описі кожного сценарію зазначено, які тайли використовувати, де знаходяться стартові моби, точки спавна, двері, скрині скарбів та портали монстрів. Якщо ви грали в "Zombicide", тут досить схожа розкладка і частково схожий геймплей. В базі є 9 сценаріїв (плюс дуже легка навчальна місія) + ще кілька кікстартерних цілей. Кожен раунд гри складається з фази дій, фази ворогів, фази прокачування та фази темряви. У фазу дій героям доступні 3 очки дій, які можна витрачати на рух, атаки, обмін та особливі дії. Потім настає фаза дій ворогів; у них по 3 очки дій. Після цього, якщо герої набрали достатньо досвіду, вони можуть підвищити рівень своїх персонажів, що підвищує запаси HP/мани та дає нову навичку (рівень підземелля теж може прокачатися, що зробить ворогів небезпечнішими). Наприкінці раунду лічильник темряви рухається, і якщо він зупиниться на певних поділах, то відбудуться якісь події.БОЇВКА Бойовка тут схожа на першу «Massive Darkness». Гравці набирають набір кубиків залежно від наявного екіпірування та місцезнаходження (у темряві/на світлі)...

 Примітка: я пройшов більше половини одного акту. Партії розкладалися як із 2, так і з 3 учасниками. Кораблів була така кількість: 2 гравці - 2 кораблі; 3 гравці - 3 кораблі; 2 гравці - 3 кораблі; 2 гравці - 4 кораблі. Наша компанія вважає себе цілком досвідченими гравцями та любителями сюжетних ігор. Ми пройшли майже всі відомі ігри із режимом кампанії; "Gloomhaven", Descent, Middara, Etherfields, "Tainted Grail", 7th Continent, "Pandemic: Legacy", Clank Legacy, Aeon's End Legacy, картковий "Жах Аркхема", Bardsung, Roll Player Adventures, Kingdom Death, " »...  Отже, почнемо.  Мені дуже хотілося полюбити Stars of Akarios. Ми з нетерпінням чекали на гру і чекали від неї багато чого. Подібність із «Gloomhaven» і 7th Continent кидалося у вічі. А ми, як я вже згадував, обожнюємо сюжетні кампанії... Однак після подорожі Акаріосом протягом 30–40 годин ми відчули... втому. Тож огляд буде критичним. Критичним, але не суто негативним. Першою нашою проблемою, як і багатьох інших гравців, стала заплутана книга правил. Хоча вона досить добре знайомить з основними правилами, їй дуже не вистачає уваги до деталей. Особисто мені дуже не сподобалося, що багато базових навичок пілота/корабля не описані в розділі, присвяченому навичкам пілота/корабля (???). Достатньо заглянути на форум BGG і на сторінку гри у фейсбуці, щоб переконатися, скільки питань виникає щодо цих навичок, адже книга правил має відповідати на ці питання. Я розумію бажання скоротити обсяг книги правил (що характерно для багатьох ігор, що недавно вийшли), але через це страждають гравці. А з описом механік дослідження навколишнього світу справи ще сумніші. Правила цього розділу просто жахливі. Через незрозумілі формулювання в процесі гри доводиться трактувати їх за принципом «ну, так логічніше, напевно» або виходячи з досвіду. Наочний приклад: які перевірки навичок можна спробувати ще раз пройти, а які — не можна? Ми перечитали розділ кілька разів,..

 Однією з найпопулярніших ігрових механік настільних ігор є механіка поліміно (тетріс, мозаїка). Вона полягає у викладанні фігур різноманітної форми на полі. Найчастіше метою є розмістити тайли так, щоб накрити всю площу поля цілком. Ігри з такою ігровою механікою зазвичай добре підходять для сімейних посиденьок і гравців-початківців. Часто таку механіку люблять дівчата, тому такі ігри добре підходять для підсаджування своїх других половинок на настілки. Втім, обійдемося без гендерних стереотипів, краще розповім про найкращі ігри з цією механікою. Почну, звичайно, з найвідомішої гри жанру – «Печворк». Правила елементарні: беремо один із трьох тайлів клаптиків з ринку та викладаємо його на поле. За великі тайли необхідно заплатити ґудзиками та втратою часу, завдяки чому суперник зможе зробити кілька ходів поспіль. Метою є заповнити більшу частину поля, а в ідеалі і все поле цілком. Гра швидка і нескладна, а грається вона хвилин за 15. На жаль, грати в «Печворк» можна лише вдвох. «Печворк» вийшов у 2014 році, автором гри став знаменитий за своїми масштабними євроіграми Уве Розенберг. Цікаво, що спочатку Уве придумав механіку "Печворка" як елемент для чергової своєї гри, але вона так йому сподобалася, що він вирішив створити окрему гру. У результаті «Печворк» став однією з найвідоміших і найпопулярніших настільних ігор. Щоправда, багато чому цьому посприяла і низька вартість гри. "Ведмежий парк" - інша проста сімейна гра, що повністю складається з "тетрісної" механіки. Грати в неї можуть уже до 4-х гравців. У свій хід гравець розміщує тайл на полі, отримуючи в запас інші тайли виходячи з того, які клітини він закрив. Поле гравця складається з аркушів, і що раніше він заповнить аркуш, то більше переможних очок отримає. Також переможні очки видаються за розміщення дорогих тайлів та виконання цілей. Цілі на кожну гру вибираються різні, що забезпечує різноманітність гри. Гра нескладна, грається без напруження, а партія на двох триває близько 20..