Огляд настільної гри The Thing

 «The Thing» — відмінна гра: захоплююча, з напругою, що наростає по ходу партії, як і у фільмі. Вагова категорія – середня. Реєграбельність дуже пристойна.

КОМПОНЕНТИ

 Я купив кікстартерний Super Deluxe. Компоненти у ньому шикарні. Відмінні мініатюри, причому персонажі впізнавані (чого не можна сказати про Western Legends, наприклад). Товсті, приємні на дотик пластикові жетони. Картки теж товсті. Єдине нарікання в тому, що текст на жетонах, які використовуються у фазі контактів, – біле на білому. Прочитати трохи важко. Крім того, при розіграші контактів прибульця з людиною використовуються жетони собак, що нас трохи спантеличувало, поки ми не зрозуміли, що це для економії: щоб не виробляти додатковий комплект жетонів для людей. Загалом це дрібниця.

КНИГА ПРАВИЛ

 У книзі правил не втрачено жодного важливого моменту, проте місцями вона виглядає плутаною, особливо в описі процесу розкладки. Технічно все правильно, але щоб розібратися, доводиться уважно прочитати всю секцію. Тут багато метушні з колодами, мішечками і т. д. в залежності від кількості гравців. Приклад плутаного опису - інструкції з замішування карт локацій у секції собак. Загалом варто уважно читати секції правил до кінця, перш ніж щось робити.

ІГРОВИЙ ПРОЦЕС

 Гра хороша багато в чому тому, що запозичує безліч механік з інших ігор: ми знайшли відсилання до Avalon, "Dead of Winter", Ultimate Werewolf Extreme і навіть "Secret Hitler". Проте механіки не тупо скопіювали, а модифікували. Майже всі зміни пішли грі на користь.

 По суті, це гра на таємне розміщення робітників (кожен персонаж за хід може сходити в одну локацію), в якій присутні цікаві, непрості рішення. Ось один з наших «улюблених» моментів: при ремонті бази (що є критично важливою складовою гри), якщо 2 персонажі знаходяться в одній локації, то ви отримуєте відмінні бонуси. Скажімо, якщо 1 персонаж ремонтує радіостанцію, ви полагодите один жетон, якщо 2, то ви полагодите три жетони, а якщо 3, то аж шість. Так що є вагома причина ходити локаціями не поодинці.

 Однак коли в одній локації виявляються двоє та більше персонажів, відбувається контакт. Якщо один із учасників, що беруть участь у контакті, — прибулець (на старті один із гравців стає прибульцем, тобто поганим хлопцем), то з 50% шансом він заразить інших, і вони теж стануть прибульцями. Таким чином, заради бонусів доводиться щоразу ризикувати. І це лише одна з безлічі ситуацій, де треба ухвалити непросте рішення.

 Ще один цікавий аспект механіки розміщення робітників — що у свій хід ви ставите свого персонажа у вибрану локацію та кладете картку дії обличчям донизу. Доступні дії - активація, ремонт та саботаж; ефект кожного відрізняється залежно від вибраної локації. Коли всі походять, лідер перемішує колоду, перевертає картку та вибирає, якому персонажу її призначити. Потім за бажання може розкрити наступну картку зі стопки і т. д., поки кожен персонаж не дістане. Це дуже нагадує мені механіки Avalon, лише з новими цікавими нюансами.

 І для людей, і для прибульців є багато різноманітних переможних умов, а з доповненням «Норвезька станція» (заснованим на фільмі 2011 року) їх стає ще більше.

 Не вдаватимуся до подальших подробиць правил. Скажу лише, що всі механіки гри покликані породжувати напругу, досаду та змушувати приймати непрості рішення.

МІНУСИ ГРИ

 Особисто для мене недоліків у «The Thing» майже немає. Єдине нарікання — що персонажі мають асиметричні здібності, більшість яких зводиться до: «Ваш персонаж отримує бонус у локації Х». Проблема в тому, що через це гравці часто ходять в ту саму локацію кожен хід, щоб отримати бонус. Можливо, це не так страшно, оскільки лідер все одно перемішує колоду, а рішення, яку карту покласти в стопку, не менш важливе, ніж рішення, куди піти.

 Ще одним недоліком є правила. Якщо перед стартом ви прочитали правила від кірки до кірки, переварити їх буде важко. Краще перед першою партією ознайомитися загалом, як влаштовані фази гри, і потім зробити перший хід, на ходу пояснюючи правила поточної фази. Рідкозастосовні правила (начебто розтин прибульця) можна пояснити так: «Якщо прибулець розкривається, він отримує потужні плюшки. У свій хід ви можете розкритися у фазу Х, якщо є прибульцем, і тоді ми пробіжимося за відповідними правилами». Щоправда, хардкорникам, які вважають за краще заздалегідь знати всі правила, доведеться нелегко.

 Ще хочу наголосити на цікавому моменті: при зараженні людей тільки заражений гравець дізнається про це; навіть прибулець, що заразив, поняття не має, чи досяг успіху він. У нашій партії, коли пройшла приблизно половина партії, ВСІ стали прибульцями, але ми про це не знали. Коли гра закінчилася (перемогою прибульців, що не дивно), і ми розкрили картки, то витратили хвилин 20, намагаючись простежити, хто кого заразив.

 «The Thing» точно залишиться в моїй колекції, і я регулярно розкладатиму гру. Особливо взимку.