Огляд Pillars of the Earth і World Without End
Супутні товари
Після того, як гра Pillars of the Earth («Стовпи Землі»), розроблена німецьким дуетом Міхаеля Рінека і Штефана Штадлера за однойменним романом Кена Фоллетта, була зметена з прилавків на Есенській виставці і завоювала безліч нагород, автори створили World With. . Місце дії залишилося колишнім — типове англійське містечко Кінгсбрідж, — ось тільки з часів зведення місцевого собору годинник накрутив своїми стрілками близько кількох століть. Подивимося, що ж вийшло авторам цього разу і наскільки World Without End відрізняється від Pillars of the Earth.
У центрі Pillars of the Earth - механіка виставлення фішок на полі, "міплплейсмент". На початку партії «виконроби» гравців складають у мішок і потім наосліп дістають їх звідти. Чим раніше з мішка з'явиться ваш «виконроб», тим дорожче доведеться заплатити в банк для того, щоб виставити цю фішку на поле, зайнявши таким чином потрібну гравцю зону. З іншого боку, у хвості процесу бути також погано: платити доведеться мінімум, але більшість зон поля будуть вже зайняті представниками інших гравців.
Можна взагалі нічого не платити і залишити витягненого з мішка виконроба на друге коло. Ці невдахи виставляться в зони поля, що залишилися в самому кінці раунду. Потім по порядку спрацьовують зони поля, а фішки, що стоять на них, дозволяють виконувати різні дії: набирати ресурси, «косити» від податків, торгувати, поповнювати загін ремісників (карт, що дозволяють конвертувати між собою ресурси, гроші та переможні очки)…
World Withut End базується на картах дій - у гравців ідентичні набори по 12 штук. У ході основної фази раунду гравці вибирають дві такі карти з руки: одну вони зіграють, виконавши прив'язану до неї дію, іншу – скинуть. Скинуті карти повернуться в руку тільки в кінці туру, що триває 6 раундів. Таким чином, з 12 карток дій кожен гравець зіграє лише 6. Правильний та своєчасний вибір карток, які треба зіграти та скинути, — ключ до успіху. Карти дій дозволяють отримувати ресурси, брати участь у будівництві або лікувати мешканців від чуми (отримуючи за цю благу діяльність переможні очки), будувати особисті будинки, які приносять додатковий дохід у вигляді ресурсів, торгувати вовною та тканиною.
Як бачимо, центральні ідеї ігор, які ми розглядаємо, абсолютно різні. Можливо, на цьому етапі здасться, що Pillars of the Earth — випадковіша і конкурентніша гра, бо в ній присутній полотняний мішок і часті випадки, коли своїми фішками один гравець «переходить дорогу» іншому, займаючи потрібну зону поля. Однак, не поспішатимемо з висновками і подивимося, чим «обв'язані» центральні механіки розглянутих ігор.
У Pillars of the Earth, перш ніж розставляти «виконробів», гравці розбирають карти наказів, які по суті дають право відправити певну кількість робітників у зону видобутку конкретного ресурсу. Розподіляються ці карти у порядку черговості ходу, по одній карті за раз. Після розставлення виконробів та спрацювання зон поля гравці розподіляють отримані ресурси між своїми картами ремісників, переводячи їх у переможні очки та/або гроші.
У World Without End вибір двох карток дій з руки передує розкриттям і спрацюванням квадратної картки події. Ця карта містить текстовий опис ефекту, який будь-яким чином змінює хід гри або навіть безпосередньо скасовує або додає якесь правило. Ці карти бувають як з миттєвою дією, так і з довготривалою, проте жоден з ефектів не може перейти з одного туру гри в інший. На кожному розі відкритої карти вказані піктограми ресурсів (грошей, переможних очок). Першому гравцю надається можливість зорієнтувати цю карту на полі одним із 4 можливих способів. Після цього кожен гравець забирає з банку той ресурс, зображення якого є на тому кутку карти, що звернений до гравця. Стрілка на одній із сторін квадрата картки вказує також на додатковий бонус, який отримує перший гравець. Після виконання ефекту картки події та отримання з неї ресурсів настає вищеописана фаза карток дій, і все починається спочатку. Однак наприкінці туру (що триває 6 раундів), гра вимагає від гравців скинути певний набір ресурсів. Якщо гравець не може цього зробити, до нього застосовуються штрафи та покарання. Ця механіка "дамоклова меча" сильно нагадує Agricola або той же Le Havre, і в результаті World Without End перетворюється на досить жорстку стратегію у ключі кризового менеджменту.
Отже, Pillars of the Earth є висококонкурентною, але все-таки сімейною грою. У World Without End ж, незважаючи на явно сильнішу пасьянсовість (завдяки ідентичним сетам карт дій гравці все-таки взаємодіють один з одним набагато менше, ніж у PotE), занадто сильна жилка кризового менеджменту, яка ще більше посилюється волею випадку в момент розкриття карт подій на початку кожного раунду.
У середовищі гравців з досвідом, які звикли до планування — як стратегічного, так і тактичного, — PotE котирується трохи вище WWE, бо в останньому неможливо обійти невблаганний ефект щойно розкритої карти події. Іноді його можна було б пом'якшити - якби пару раундів тому не відправив на скидання потрібну карту дії. Карти подій у WWE працюють як невблаганна доля, і в таких умовах планувати розвиток складно. І все-таки, незважаючи на це, дещо привабливе є і в World Without End. Нехай доля у вигляді карт подій часто б'є на розмах, але планувати використання власних карт дій дуже цікаво. «Безкінечному світу» навряд чи вдасться зібрати купу призів, як його старшій сестрі, він не стане настільки ж популярним. Ігри це зовсім різні, але і в тій, і в іншій є багато хорошого, і я не можу однозначно віддати перевагу одній з них. Нехай вони обидві залишаться у моїй колекції. Зрештою, ці дві коробки добре виглядають на полиці поруч один з одним.