Огляд Гри Kingdom Crossing

ОГЛЯД НАСТІЛЬНОЇ ГРИ KINGDOM CROSSING

 Kingdom Crossing — це нова пригода від команди Sorry We Are French, яка досі залишається моїм фаворитом у номінації «найкраща назва видавництва настільних ігор» і яка, до того ж, чудово розуміється на справді хороших іграх. Їхні останні релізи були суцільними хітами: оновлене перевидання IKI, Galileo Project, Zhanguo: The First Empire, серія In the Footsteps of…, а також реліз 2024 року Shackleton Base: A Journey to the Moon.

 Під час моєї зустрічі з командою Sorry We Are French на SPIEL Essen 2025 я взяв копію Kingdom Crossing і був здивований обкладинкою з ілюстрацією, через яку гра виглядала милою та затишною. Гра справді мила, але аж ніяк не «затишна». Я звернув увагу на імена авторів на коробці — Marco Canetta та Stefania Niccolini — тих самих дизайнерів, які створили як оригінальну Zhanguo, так і нове видання від SWAF.

 Zhanguo: The First Empire — це дуже важка стратегічна гра, тож я припускав, що Kingdom Crossing також буде грою з довгими паузами між ходами та необхідністю багато обдумувати кожен свій крок.

Ні!

СЕМИ МОСТІВ БУДЕ ЗАМАЛО

 Kingdom Crossing — це гра на збирання сетів із тайлами дій та звичним набором євроігрових елементів — треками, спільними цілями, індивідуальними жетонами підрахунку очок тощо — для 1–4 гравців. Мої партії тривали приблизно по 20 хвилин на кожного гравця, тож соло-гра легко вкладається менш ніж у пів години, а навіть партії на чотирьох, як і було зазначено на коробці та підтверджено моїм досвідом, займають близько 80–90 хвилин.

 Протягом чотирьох раундів гравці роблять по чотири ходи за раунд, пересуваючи свою фішку робітника картою з чотирма островами та сімома мостами. Щоразу після завершення руху гравець має вибрати карту з двох або трьох відкритих карт у своїй поточній локації. Це можуть бути ресурси для посилення економіки, карти з умовами для фінального підрахунку очок або ж будівлі доходу, відомі як Structures, які активуються як під час отримання, так і на початку кожного нового раунду. Кожна карта, окрім Structures, належить до однієї з п’яти мастей гри; збір пар однакових мастей дає додаткові бонуси під час фази доходу в новому раунді.

 Переміщення визначається рукою кожного гравця з шести тайлів дій. У кожному раунді чотири з цих шести тайлів будуть розіграні — або для руху картою, або для «відпочинку», що приносить монети з цього тайла й дозволяє мати більше ресурсів для майбутніх ходів. Маленькі жетони лапок залишаються на кожному мосту, який перетинає гравець, а очки отримують ті, хто зуміє пройти щонайменше шість, а бажано й усі сім мостів за раунд.

 Тож ходи проходять дуже швидко: розіграй тайл, пересунь робітника, отримай карту та активуй її миттєвий бонус. Оскільки важливо збирати карти всіх п’яти мастей, пошук потрібних карт робить кожен хід цікавим… а завдяки 10 різним колодам із відкритими картами кожна партія перетворюється на захопливу пригоду в пошуках саме того, що тобі потрібно.

 Тонкі відмінності між бонусами карт — гарний баланс між безкоштовними картами, які приносять гроші, ресурсами для просування по одному з чотирьох треків на планшеті гравця та доходом, що допомагає уникати дій «відпочинку», — створюють саме той тип тактичної гри, який мені дуже сподобався, попри те що ринок карт змінюється буквально після кожного ходу.

 Kingdom Crossing поєднує динамічні ходи з міксом очок, які нараховуються під час гри та наприкінці партії, і все це дуже легко прораховується. Подібно до моєї любові до Galileo Project, Kingdom Crossing максимально ефективно використовує свій час на столі й має загалом якісне оформлення. Ілюстрації від чудового штатного художника SWAF David Sitbon оживляють тваринних персонажів гри в дуже веселий спосіб. Жетони робітників, будівель, лапок і медальйонів виконують свою роль, а графічний дизайн робить усе зрозумілим уже після кількох ходів.

МАЙЖЕ ПЕРЕМОЖЕЦЬ

 Єдиним фізичним недоліком Kingdom Crossing стали планшети гравців у комплекті. Уже після половини моєї першої партії на трьох гравців вони так сильно вигнулися, що мені навіть не доводилося піднімати планшет, аби вставити карти з обох боків. У поєднанні з крихітними жетонами ресурсів це змусило мене — розбещеного гравця, який уже звик до потрійних багатошарових планшетів, що стали стандартом у якісних євроіграх від видавництв на кшталт Mindclash Games та Eagle-Gryphon Games — сумувати за компонентами, які створюють відчуття справді преміального продукту.

 Гра також містить картонні жетони монет, через що я майже одразу потягнувся до покерних фішок. Я не звинувачую Sorry We Are French у такому рішенні, але варто знати: покерних фішок «Megacredit», які SWAF додавали до таких ігор, як Galileo Project, у коробці Kingdom Crossing немає.

 Kingdom Crossing — це саме той тип гри, який демонструє широкий творчий діапазон дизайнерів, що прагнуть урізноманітнити своє портфоліо. Zhanguo: The First Empire мала чимало сильних сторін, але виявилася дуже складною грою, щоб регулярно діставати її на стіл. Робота Marco Canetta та Stefania Niccolini тут чудово підійде і хардкорним гравцям, і моїм дітям (9 та 11 років), і казуальним гравцям, які шукають легку для пояснення, неконфліктну гонку за переможними очками.

 Єдиний інший невеликий мінус для мене — це реіграбельність. Kingdom Crossing мені справді сподобалася… але після партій для огляду я не відчуваю особливого бажання знову повертати її на стіл. Гра так і не змогла захопити мене повністю, як це зробили інші ігри SWAF — наприклад Galileo Project та Shackleton Base: A Journey to the Moon. Ці дві гри точно ніколи не покинуть мою колекцію. У кількох моїх друзів є IKI та її доповнення IKI: Akebono, і більшість із нас вважає IKI фантастичною грою.

 Kingdom Crossing — весела гра, але, принаймні для мене та смаків моєї ігрової компанії, її «термін життя на полиці» трохи обмежений. Втім, якщо такі механіки вас захоплюють — біжіть і хапайте собі копію Kingdom Crossing негайно!