Огляд гри Infiltration

 Infiltration – це гра про «корпоративне шпигунство». Кожен гравець вибирає собі персонажа і намагається вкрасти дані у якоїсь корпорації (можливо, корпорації зла). Тим не менш, після того, як ви вкрали дані, ще дуже важливо вижити — зрештою, мертвий шпигун набагато гірший за живого, навіть якщо він і багато знає. А мертвим бути дуже неприємно. У кожен свій хід ви можете зробити кілька дій: можете просунутися далі в будівлю, відступити ближче до входу, спробувати зламати комп'ютери в кімнаті, де ви зараз перебуваєте, і, якщо вийде, отримати інформацію або розіграти карту-предмет. Предмети допоможуть вам вбити неігрових персонажів (наприклад, поліцейського, який може натиснути кнопку тривоги), зламати захисні коди (в такий спосіб знайти ще більше інформації), вбити працівників лабораторії або додати труднощів іншим гравцям. На початку раунду кожен гравець вибирає свою дію, у порядку черги, у свій хід, розкриває її та виконує. Після цього всі активні неігрові персонажі, якщо такі є, виконують свої дії. І нарешті, ви кидаєте кубик і додаєте до значення загальний рівень загрози сигналізації (ось чому офіцер на кнопці сигналізації так дратує) - результат ви додаєте до вже існуючої небезпеки виклику дронів. Після того, як рівень небезпеки досягає значення 99, приїжджають охоронні дрони та знищують усіх, хто все ще знаходиться у будівлі. У такому разі той, хто зібрав найбільше інформації та вижив, — переможець.

 Перше, що мені сподобалося в грі, це те, що в ній є великий елемент удачі. Ви, безумовно, повинні вирішити, наскільки далеко в будівлю ви збираєтеся проникнути, намагаючись пам'ятати про те, що вам доведеться рятуватися втечею (у перших партіях це може бути само собою, що переможцем став єдиний, хто вижив і врятувався). Те, що я дійсно люблю в цій грі, так це удачу, яка є центральним елементом гри і не єдиним елементом механіки (так само як і в Farkle, і багатьох інших іграх з кубиками, де ви відчуваєте удачу). Так, вам доведеться вирішити, як далеко ви готові зайти і скільки раундів ви збираєтеся залишатися в будівлі. Крім того, вам доведеться прийняти масу стратегічних рішень - переможе не обов'язково той, хто перебував у будівлі найдовше і вижив (варто зазнати успіху).

 Друге, за що варто відзначити гру, так це за досить велику реграбельність - якщо вам сподобалася гра, то ви зможете зіграти в неї кілька разів і при цьому як вперше. У грі є багато карт кімнат, і щоразу, перемішуючи їх, ви створюєте нову будівлю, яка буде різною щоразу. Крім того, у грі багато карт допоміжних предметів, деякі з яких ви побачите лише раз за гру та зможете скласти з них різні комбінації. І, нарешті, існує кілька різних варіантів використання предметів.

 Тим не менш, враховуючи обидва ці плюси, я вважаю, що в грі є деякі моменти, які можна було б покращити. По-перше, карти предметів у цій грі працюють абсолютно жахливо. Дуже складно пояснити, що я маю на увазі, але кожен, хто зі мною грав, мав таке ж відчуття, і всі з різних причин. Хоча предмети є дуже важливим елементом гри і без них гра була б дуже тьмяною. Тим не менш, було не так багато способів того, як можна було отримати ці карти предметів (я думаю, це зроблено для надання відчуття дефіциту в грі). Також є кілька предметів, які є настільки специфічними і підходять тільки для конкретної ситуації, з якою у вас є хороші шанси і не зустрітися. Насправді схоже на те, що багато цих предметів не виправдовують свою рідкість — у випадку, коли за всю гру я збираю лише чотири предмети (що, можливо, може статися з кількома гравцями при грі вшістьох), я хочу, щоб ці предмети були справді корисними. Але натомість здається, що багато хто з них марний, і ви навіть не можете спробувати використовувати їх (тому ви будете зі злістю дивитися на одного з ваших супротивників, коли він зможе використовувати предмет ефективно).

 Я думаю, що інший мінус у гри в її швидкому завершенні, що не дає часу гравцям добре освоїтися і розвинутися. Цьому сприяє наявність другого поверху у грі (кожен поверх складається із 6 кімнат). Для того, щоб потрапити на другий поверх, зауважте, і залишити будівлю, вам знадобиться 13 ходів (якщо я все правильно підрахував) без спеціальних приміщень або предметів. При цьому це не включає збирання даних. Тривалість гри може змінюватись в залежності від того, з якими неприємностями ви зіткнулися і які значення викидаєте на кубиках. Але якщо припустити, що ви щоразу в середньому викидаєте 3,5, гра займе 28 ходів. Відповідно, якщо ви хочете проникнути в останню кімнату будівлі і при цьому втекти, то на це потрібно 23 ходи. Тому найдальші кімнати так і залишаться невикористаними.

 Тепер перейдемо до такого елемента гри, як сигналізації. Одного разу ми грали, коли офіцер, який натискає на сигнал тривоги, перебував у першій кімнаті. Це скоротило час нашої гри практично вдвічі, тому що було 5-7 тривог, з якими ми нічого не могли вдіяти. Однак, якщо вам випаде три сигналізації (що, вважаю, досить середній результат) при середньому кидку кубиків близько 6,5, то тривалість гри скорочується до 15 ходів, чого достатньо для того, щоб дістатися першої кімнати другого поверху, витягти дані двічі і вибратися назовні. Я розумію, що тут може бути багато варіантів, і все це я веду до того, що відчувається - гра не встигає розвинутися на момент її закінчення. Я повинен також визнати, що є кілька кімнат, які допоможуть вам цього уникнути. Навантажувальна платформа дозволяє вам втекти негайно (це кімната першого поверху), а в офісі управителя ви зможете роздобути секретний файл, який визволить вас із будь-якої кімнати будівлі. Є також кімнати, які дозволяють рухатись одразу через кілька кімнат. Однак, залежно від того, де ці кімнати знаходяться, вони можуть бути неймовірно корисними або непотрібними. Зрештою, навантажувальна платформа, якщо вона буде шостою кімнатою на першому поверсі, дасть вам свободу у пересуванні та дослідженні другого поверху. Якщо вона буде першою на поверсі, виявиться абсолютно марною.

 І по-третє, я був трохи розчарований тим, що персонажі не мають жодних унікальних характеристик. Можливий і такий варіант гри, коли персонажі є фахівцями, і два предмети із шести заздалегідь визначені. Одна з речей, яка мені дійсно подобається в більшості ігор Fantasy Flight, це те, що вони збалансовані щодо того, де твій персонаж починає рух і які конкретні особливості він володіє (набагато важливіше, ніж те, як виглядає його фігурка). Це не робить гру поганою як такою, але це було саме те, що мене розчарувало.

 Загалом я даю грі Infiltration 7 із 10. І я думаю, це цілком нормальний результат. Я б у неї хотів зіграти ще, якщо, звісно, про це попросять мої друзі.