Fox in the Forest Огляд

 Є такий тип карткових ігор – на хабарі. Мені здається, у багатьох при цьому визначенні в уяві виникає 36-ти карткова колода з дамами і королями чотирьох мастей. Принаймні у мене гра на хабарі асоціюється саме з цим. І сьогодні про одну з подібних осучаснених настілок ми й поговоримо.

 Дісталася мені Fox in the Forest випадковим чином – побачив на bgg чудову лисицю на обкладинці анонсованої гри, зацікавили картинки на картках і в одне із замовлень «звідти», коли воно видалося, коробочка якось була докинута на здачу в посилку. Тоді я не чекав від неї нічого особливого, просто ілюстрації подобалися, це вже потім виявилося, що іграшка непогана і на різні лади нахвалюється зарубіжними настільниками. Коли дісталася нас довго не вдавалося спробувати, бо бажання великого не відчував, потім оцінив за парою партій і знову закинув. А ось уже восени та взимку досхочу награв кілька сесій.

ПРО ЩО ГРА

 У євро на сюжет можна сміливо забивати практично завжди, чого вже говорити про філери? А ось у Fox in the Forest навіть є флейвор, уявляєте? Ну, як флейвор – це невелика розповідь від Алани Джолі Ебботт і з картами та механікою гри він ніяк не пов'язаний, лише персонажі та загальний антураж запозичені. Але загалом кумедно.

ЩО В КОРОБЦІ

 Колода карт, 33 штуки, трьох мастей: Дзвони, Ключі та Місяць. З одиного по одинадцять. Непарні - це карти з текстом-здатністю, парні - просто цифри.

 Другий компонент гри – це жетони для підрахунку очок.

 До купи – правила та пам'ятки. Для класичного філера цілком норм наповнення, але за сучасними мірками забивання коробок будь-яким добром - могли б і казку вкласти окремою міні-книжкою, як думаєте? А то довелося на сайті видавця шукати, і якби не інтернет, то взагалі не дізнався б, що тут є якийсь сюжет.

ЯК ГРАТИ?

 Fox in the Forest розрахована на двох. Роздається по 13 карт кожному, решта колод кладеться сорочкою вгору на одну карту, яка перевертається обличчям вгору – як у «Дураку», колода з картою, що позначає козир, знизу. 

 Після цього активний гравець заходить однією картою з руки, а другий відповідає своєю, причому вона повинна бути тієї ж масті, що і перша. Якщо потрібної масті на руці немає, можна скинути будь-що. У кого номінал більше, того й хабар. Козирі б'ють решту мастей. Загалом, настільки класична гра на хабарі, що і описувати сенсу не було б правила, якби не два але. Але ці полягають у тих особливостях настілки, які вона полюбилася шанувальникам даного жанру.

 Перше – всі непарні карти мають якусь особливість, яка спрацьовує при розіграші, і завдяки якій можна хитрувати та перевертати хід партії на свою користь. Номінал і масть більшої частини карток на руках опонента можна припустити, але завжди залишаються 6 невідомих карток у колоді, які вносять рандом і несподіванку протягом кожного розкладу.

 Друге - у грі неважливо чи повна ваша рука потужних дев'яток і десяток, тому що очки тут даються не тільки за зібрані хабарі, а й за "недовзяті". Щоб краще зрозуміти, про що мова, ось вам проста табличка з правил, звідки все стає зрозумілим.

 Тобто у Fox in the Forest є стратегія – залежно від того, що прийшло вам на руку в партії, ви можете планувати та прикидувати приблизний розклад на гру, чи варто рубатися за кожну картку, чи зіграти на мізері. З урахуванням того, що повноцінною партією в «Лисиці» вважається кілька роздач, після яких переможцем оголошується той, хто досяг певного порогу очок, довгострокова стратегія тут також у пошані. Ну, наскільки це поняття застосовне до філера.

ВРАЖЕННЯ

 Fox in the Forest – розумна коробка з геймплеєм, на який ніяк не очікуєш від настільки простого наповнення. Особисті враження від «Лисиці» з кожною партією лише сильніше схиляються у позитивний бік. Як уже говорив вище, на початку минулого року навіть і не чекав від коробки нічого, окрім гарних артів, проте отримав більше, ніж припускав.

 Проблема сприйняття настілки полягає в тому, що основа гри це банальні хабарі, від яких за визначенням чекаєш чогось… ну, того, що описав у вступі, нісенітниці якоїсь давньої. Відкинути забобони особисто мені допоміг не лише особистий досвід та награвання партій, а й постійні позитивні відгуки з-за кордону (може, частково саме вони й схилили викинути кілька доларів на замовлення). Особливо гру оцінили любителі механіки trick-taking. Доповнена вона такими крутими штуками, як спеціальні можливості деяких карт та система підрахунку очок, що перетворюють цю маленьку іграшку на щось набагато цікавіше. Та її відносний «вага складності» за версією bgg абсолютно правдивий (1,59 з 5) і спочатку мені, наприклад, воно здавалося надто примітивним. Однак з набутим досвідом і прокачуванням навички у використанні механіки, поринаєш все глибше в нюанси, сходить розуміння тонких моментів, усвідомлення можливостей застосування сил різних карток.

 Плюсом іде напруженість партій, оскільки кожна зіграна мапа важлива. На початку чергової роздачі ви не знаєте, наскільки сильна ваша рука і як варто її розігрувати (адже точні карти противника невідомі) - чи варто брати хабарі або віддавати (грати в мізер). Спочатку перебіг гри здаватиметься чи не рандомним, але варто набратися досвіду (партій 10+ хоча б) і ви в'їдете в трюки та хитрощі, які можна провертати з «програшною» рукою, усвідомлюєте, як прокручувати та виводити переможну послідовність ходів, використовуючи здібності карт, що мають у Fox in the Forest вирішальне значення.

 Витягування інформації з противника «королем» (номінал «одинадцять»), збір очок поодиночці за допомогою карток-«скарбів»-сімок, ті самі «лисиці»-трійки, що кардинально ламають хід гри протягом партії – ви міняєте козир, перевертаючи все з ніг на голову, причому користуватися цим інструментом можна настільки тонко, що різницю між майстром в «Лисиці» і малодосвідченим гравцем можна помітити вже лише за вмінням застосовувати лисицю. Це не шахи, звичайно, але. Насправді саме білки карток можна вважати головною фішкою гри, на яку працює основа - хабарі.

 Будучи класичним філером на двох, Fox in the Forest не схожа на побратимів і дає якийсь новий досвід, зараз поясню який. Наприклад, Jaipur чи Lost Cities якраз підходять для порівняння (в останню, до речі, 35 партій уже розклав цього року). У всіх цих іграх ми змагаємося з опонентом, у швидкому темпі хапаємо/викладаємо карти, трохи прораховуючи наперед найпростіші дії. «Лисиця» працює по-іншому – ви так само бачите приблизно правильні ходи, але на вибір впливає додатковий пласт в геймплей, а саме здібності карт. Доводиться, як завжди, не тільки математично аналізувати що і як зробити, а й прораховувати і, головне, вигадувати трюки зі здібностями карт. Ця кардинальна відмінність дає дещо інші враження – згодом гра видається складнішою та глибшою, чи що. Потрібен не один підхід для того, щоб освоїтися з можливостями, що надаються гравцеві в цьому філері.

 Не говоритиму що це краще і цікавіше, просто це даність, що є відмінною особливістю гри від двох взятих як приклад. Вибрані вони через те, що за враженням, що одержуються від партій, дуже схожі з Fox in the Forest, так що якщо ви є їх шанувальником/ненависником, то і «Лисиця» зайде/нафіг не потрібна.

 Ще раз – не варто сприймати гру як розраду, ні. Це просто ще один філер, популярність якого обґрунтована його реально добротним ігровим процесом, якість якого змогла досягти висот топових визнаних коробочок, типу Jaipur і Lost Cities, наведених як приклад саме тому, що є відмінними іграми. Так що не варто вестися на хайп, якщо ви є пристрасним ненависником цього жанру. Якщо ж прості дуельні настільні радості вам не чужі, то «Лису» як мінімум варто спробувати, вона цілком може стати на полицю в ряд добротних філерів.

КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ

Fox in the Forest  на порталі BGG

https://boardgamegeek.com/boardgame/221965/fox-forest 

ВІДЕООГЛЯДИ